І-VII ст. – На території Хотинщини жили ранньослов’янські племена. 

VIII ст. – Виникнення Хотина. 

Х-ХІ ст. – Хотин входив до складу Руської держави. 

2 пол. ХІІ ст. – Хотин у складі Галицького князівства. 

1199 – Місто увійшло до Галицько-Волинського князівства. 

2 пол. ХІІІ ст. – У Хотині генуезці збудували фортецю, яка відігравала важливу роль у боротьбі проти турецьких і татарських завойовників. Тут розвивалися ремесла (прядильне, ткацьке, ковальське, гончарне тощо). Хотин стає торговельним центром. 

1373 – З утворенням молдавського князівства Хотин, як і вся Північна Буковина, увійшов до його складу. Згодом став важливим торговельним і митним пунктом на північних кордонах. 

Кін. XIV – поч. XV ст. – Хотин згадується у “Списку руських городів” (Град на Дністрі ріці Хотень), а також у грамоті молдавського воєводи Олександра від 8 жовтня 1408 року. 

XV ст. - Через Хотин проходи торговельний шлях з Молдавії до Польщі й Кам’янця. У місті засновано митницю. Місцеві товари – вовна, мед, вино, хліб – вивозилися Дністром до Чорного моря, а далі – в Іран, Туреччину та інші країни. До Хотина прибували товари з іншим міст. Вигідне розташування, розвиток ремесла і торгівлі сприяли піднесенню культури міста. Тут було створене рукописне Хотинське Євангеліє. 

1476 – Хотинці відбили напад військ турецького султана Мухамеда ІІ. 

Рубіж XV-XVI ст. – Хотин потрапив у васальну залежність від султанської Туреччини, яка перетворила фортецю на один зі своїх військових форпостів. Населення міста вело боротьбу проти поневолювачів. 

1490-1492 – Антипольське та антифеодальне повстання під проводом селянина Мухи та Андрія Борулі. 

1538 – Фортеця зазнала великих руйнувань від нападу польських військ, але за часів господаря Петра Рареша її відбудовано і значно розширено. 

Сер. XVI ст. – В Хотині влаштовували щорічні ярмарки. Молдавський господар Стефан ІІІ розширив і значно укріпив Хотинську фортецю, яка витримала не одну облогу турецької та польської армій. 

1563 – князь Дмитро Вишневецький на чолі 500 запорозьких козаків зайняв Хотинську фортецю. 

Х.1620 – Хотин захопила турецька армія, яка вела війну проти Польщі. 

1621 – Під Хотином відбулася битва, у ході якої українське козацьке військо на чолі із гетьманом Петром Сагайдачним разом із польським військом, очолюваним Яном Каролем Ходкевичем, перемогла армію турецького султана Османа ІІ. Внаслідок поразки султан мусив припинити воєнні дії й укласти Хотинський мир. За його умовами кордон між Туреччиною і Польщею проходив по Дністру; Туреччина й Кримське ханство зобов’язувалися не чинити грабіжницьких нападів на Україну і Польщу. Зі свого боку Польща передавала Туреччині Хотин і обіцяла заборонити українським козакам судноплавство по Дніпру та не допускати походів запорожців до Криму й Туреччини. 

1650 – Під час Визвольної війни козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького визволило Хотин. 

1653 – Битва під Жванцем. Спільні дії проти турків проводило молдавсько-козацьке військо на чолі з Василем Лупулом та Тимошем Хмельницьким. 

1573 – У бою під Хотином польське військо на чолі з коронним гетьманом Яном Собеським разом із козацькими і молдавськими загонами розбили турецьку армію і захопило Хотин. 

1711 – Туреччина знову відвоювала у Польщі Хотин і перетворила його на центр адміністративного району – райю. 

1718 – Турецький уряд з допомогою французьких інженерів украпив Хотинську фортецю: було викопано рови, вимурувані камінням вали з багатьма бастіонами. 

1739, 1769-1774, 1787-1791, 1806 – Під час російсько-турецьких воєн XVIII-ХІХ ст. Хотин чотири рази захоплювали російські війська. 

1812 – Бухарестський мирний договір визнав Хотин за Росією, у складі якої він перебував до 1918 р. 

1830-1832 – За проектом архітектора Штауберта збудовано гарнізонну церкву Олександра Невського. 

1867-1868 – Споруджено Свято-Покровську церкву. 

ХІХ ст. – Хотин зберігав військово-стратегічне значення, але з 1856 р. Хотинська фортеця втратили колишню могутність. 
Посилюється торговельне значення міста, розвивається судноплавство на Дністрі. Хотин став річковим портом. Це сприяло зростанню населення міста: у 1819 р. тут проживало 3,5 тис. осіб; у 1836 – 10 тис., а у 1861 – 18 тис. 
Після реформ 60-х рр. У Хотині виникли перші промислові підприємства, на яких переробляли сільськогосподарську продукцію. До 1899 року тут було кілька водяних млинів. 
Місто мало дві лікарні на 5 ліжок, аптеку. Тут діяли два двокласні повітові училища – чоловіче та жіноче, два чоловічі однокласні училища та одне приватне. 
На кінець століття населення Хотина становило 23,8 тис. осіб. 

1915 – Населення міста становило 24 тис. осіб. 

8.03-9.11.1918 – Хотин окупований австрійськими військами. 

10.11.1918 – Хотин захопили румунські війська. 

23-31.01.1919 – Хотинське повстання – організований виступ населення міст Хотинського повіту, що підтримувало владу УНР, проти румунської окупації. Повстанці захопили Хотин і більшість сіл повіту, з яких вигнали румунську владу. Після запеклих боїв 1 лютого румунські підрозділи захопили Хотин. Близько 4 тис. повстанців разом із 50 тис. втікачів змушені були відступити за Дністер на Поділля. Румунські каральні загони жорстоко розправилися з українським населенням краю. Спалено десятки сіл. Понад 5 тис. селян розстріляно або замордовано. 

1930 – За переписом у Хотині проживало 15334 особи. 

1940 – У Хотині проживало лише 7 тис. осіб. Румунські колонізатори закрили українські школи, заборонили рідну мову. Навчалося всього 5,5 % населення. Був один приватний кінотеатр, 3 православні вірменські церкви, костьол. 20 синагог, працювало 11 лікарів. 

28.06.1940 – Хотин разом з усією Північною Буковиною увійшов до складу СРСР. 

7.08.1940 – Утворено Чернівецьку область УРСР із включенням до неї Чернівецького та Хотинського повітів. 

8.07.1941-4.04.1944 – Окупація міста німецько-румунськими військами. За роки окупації тут було розстріляно й замордовано 1076 громадян, вивезено на роботи до Німеччини 320 осіб. У Хотині було спалено 2573 будівлі. 

1946-1947 – Голодомор, який охопив і Хотинщину. 

1959 – Відкрито сільськогосподарський технікум. 

1963 – У місті створено історико-краєзнавчий музей. Тут проживало 10,8 тис. осіб. 

1970 – Населення міста становило 11,9 тис. осіб. 

1990 – У Хотині проживало 12,3 тис. осіб. Працював лісокомбінат, заводи металевих виробів “Калібр”, продтоварів, сироробний, хлібний, цегляний, швейно-художній філіал Герацаївської фабрики “Прут”. 

2000 – Хотинський фортеці надано статус історико-архітектурного заповідника. 

По матеріалах http://ukrmandry.com.ua/